hrrr_miau: (Default)
Нарешті вернеться з поїздки чоловік. Чекаю його на кухні з завареним чаєм, мерзну в ноги, бо десь забула тапки. Сиджу в піжамних штанах з далматинцями і розтягнутій майці. Дома, вночі так можна.

Рій думок з приводу і без. Бачилась з кількома друзями сьогодні. Приходили в гості Катя Л з дітьми і Маріна з донькою. Люблю їх :) з Катею ми стоптали цвєтаєвський пиріг, а от для Полі ми з Любаном спекли печиво "гусячі лапки", бо воно без яєць, вона алергік. Якраз Ярема спав, святе діло.
А Дарка, Дарка взяла і помила підлогу. Сама. В дитячій. І гарно так, чисто помила. Аж дихалось легше, каже.

Кажись я готова морально відпустити ще кілька людей з свого серця. Вони жили в ньому довгі роки, але, напевно, час взаємин минає. Є таке - кожен період часу має своїх людей. Хапатися за якийсь час, уже не живучи в ньому, ритись на сайтах типу Однокласників і пригадувати спільне минуле - щось я уже не дуже хочу. Хоч був і такий період. Спогадів багато. Іноді пам"ять яаак піджене тобі якийсь - хоч ховайся :)

Щось часто про Червоноград думаю, згадую. І ще - хочу якось змогти глянути на себе в тому часі зі сторони. Яка я була. Дивлюсь на Дарку - може і така по характеру, в принципі, зривів підліткових у мене не було, самооцінка нижче плінтуса - да, пробувати сигарети і алкоголь і одночасно боятися їх - да. Але хочеться побачити себе зовнішньо. Напевно, я хочу переконатися сама, що була симпатична і цікава, що мала стержень.
Даруся моя маленька, росте, розвивається. Ми сваримся час від часу, але - о Боже! - як же я її люблю. Вона класна дівчина. В школі переживає трохи, математику трохи треба підтягнути. Але сьогодні вона позаймалась з Маріною - і ожила: я все зрозуміла! я тепер знаю, як це і це.
А я з того тішусь. Переживаю, як їй піде той "Росток", чи не забагато прогалин. Але вона сама вчиться, я поняття не маю, що там у неї в уроках, поки вона сама не розповість. Довіряю їй, і трохи навіть егоїстично радію, що більше не треба її контролювати. Вона справляється.
Раз на місяць ми домовились з Маріною, що вона її перевірятиме і уточнюватиме матеріал. Дарка радіє, що теж має заняття з репетитором :))) видно, добряче це її вражало в 4му класі, коли до репетиторів ходили однокласники.

Щось мені скучновато проводити дні. Дуже хочеться спорту і двіжу. Хочеться дуже творити щось. Хочеться малювати по стінах і шити штори і покривало. Але малий Ярема, цей малий Ярема, ця мала жабуся, він так іноді не пускає від себе, що максимум, що можна - читати щось в телефоні, чатитись з кимось і говорити ні про що. Він прекрасний син, миле дитя, але ще малеееесенький такий :)) я треба йому ще багато.
Ах, це насправді класно.

О, муж біля Екомаркета.Пора закривати комп і пити чай.
hrrr_miau: (Default)
Даруся пішла в нову школу. В 5-б клас. Мотивована вчитися, горда, що поступила туди сама.
Ми хвилювались. Я - більше, Славко менше, він в принципі менше хвилюється. В класі 28 учнів. З них 18вчать англійську, решта німецьку. Ще не все нам в житті школи відомо, збори будуть наступного тижня. Поки діти (Дарка і її колишній однокласник Саша) вийшли зі словами, чи не можемо ми даввти їм щодня по 4,50 на булочку з повидлом в їдальні. Чомусь саме її замовляє півкласу)))
уже задані перші уроки. Але дівчина Дарина побігла на гімнастику, на пробне заняття, слава алаху, є добрі люди - Віта, мама колишньої однокласниці, яка нас на цю гімнастику і покликала, повела їх обох, бо Ярема класично заснув, прокинеться голодний, а ми вчора весь день його бубликами годували вже, бо бігали цілий день: садок, церква (було багословіння школярів, Дарка захотіла піти), Нова пошта, подружка Дарки, збори в школі, Любановий садочок, Скаймолл і зустріч з подругою, яка тепер живе в Англії, дорога додому через ту ж школу за розкладом, купівля квітів у друзів, а вже тоді дім і якась нормальна їжа і ходіння ногами. Все ж, думаю, найкраще дитинство було у Дарусі, поки вона у нас була одна ;) шутка
Любан просить водити його на танці. Завтра пробний урок. В садку його група випускна, теж буде ще навантаження на них, типу підготовки до школи...
словом, здраствуй, осінь! Гартуймо наш юнацький дух ;)
hrrr_miau: (ех!)
МРТ показало, що все у неї ок і все в нормі. Чому болить - загадка.
Я думаю - може це якось з ростом пов'язано?
Скажіть, плз, ви б ще щось робили чи вже заспокоїлись?
Бо я схльна зараз заспокоїтися. Але коли вона знову прийде "Мам, у мене нога болить, там, де палець" - взвию ж, мабуть
hrrr_miau: (ех!)
Через 2 год їдемо з Даркою робити мрт. Филююся.
2 штуки нас брало - Медекс (дякую за пораду в коментарях!) і ЛДЦ МИБС. Вибрала я друге - я там сама була, залишилась задоволена (коли грижу в тазу дивились) +знаю, як добиратися. І ціна на 200 грн менша.
hrrr_miau: (ех!)
Моя доця виграла олімпіаду з математики в школі. Гордюсь неймовірно :)))
hrrr_miau: (ангел)
Даруха після зауваження вчительки, що написано неакуратно диктант:
- Я можу або акуратно, або швидко.

і ще одне, ще літнє, все забуваю.
Мій батько після вузу був направлений на роботу до Середньої Азії, пробув там майже 10 років, і у нього купа є "примочок", які він використовує звідти. Одна з них - коли ріже кавун, то відрізує "шапки" кавуна (діти мої кажуть - на нижню частинку "кавуняча попа") зверху і знизу. і розрізує їх навпіл. Він це робив, скільки себе пам"ятаю, я вже звикла, а діти питають: "Дідусь, а нащо ти це робиш?" - він авторитетно заявляє: "Так треба. Щоб гроші були".
А Дарка дивується: "Гм, а як це дід хоче мати гроші з "попи" кавуна??"
hrrr_miau: (ангел)
Дарка вранці сонна, сідає снідати. Я (бодренько): "Доця, який чай будем пити - чорний чи зелений?" - Дарка (насуплено): "МАМА! Ти що, не можеш сама прийняти рішення?!"...

Любан вчора на майданчику грається, до нього підходить карапуз, нижче нього, який ще ходить ходою моряка :), малий такий. Любан його явно зацікавив, малий заглядає Любану прямо в рот. А рот, скажем чесно, у Любана не закривається :) він все говорить, коментує, і в якийсь момент сприймає малого за повноцінного співрозмовника і каже йому "Давай будем длузі! Ти і я. Підемо на гілку (гірку) і будем кататись!" - малий відкрив рота і мовчить. З"являється бабуся: "Він у нас ще не говорить" - Любан: "А чому? Він у вас сліпий?"....

не знаю звідки він знає слово "сліпий". В садок уже тиждень ходить :))
hrrr_miau: (ангел)
Дарка моя ще дома. О першій дня з неї, таке враження, як хто батарейку виймає, вона падає спати, може навіть не їсти. Знесилена зовсім.
Чим ви сили своїм дітям піднімаєте?
Шипшину п'ємо, сухофрукти - компоти і так, в суху; часник їмо, бабуся її червоною ікрою підгодовує, їсть Дарка зелену цибулю з задоволенням, трав'яні чаї, мед, ківі, яблука... не такий уже і вибір зараз, що їсти з фруктів.
Переживаю я, ця температура, яка була, і яка збивалась лише парацетамол+но-шпа+анальгін, таке враження, забрала всі існуючі сили в дитини.
Вона катається на роликах, стрибає, малює, але як вона вирубується - це якось страшно навіть.
Завтра поведу в школу, це один з найлегших днів по урокам, але потім зразу додому заберу.
hrrr_miau: (ангел)
Як же спати хочеться...Пекла до ночі печиво з прогонозами для Дарчиного класу, щоб вона їх пригостила.
Ще субота і неділя, де теж треба креативнути :))
Справді, це було 300 років тому і ніби як недавно.
Цілих 8 років - це жестяк.
hrrr_miau: (ангел)
Завтра 8 років як я мама. Здуріти можна :) це ніби так недавно було, і водночас давним-давно. Дочка уже в2му класі, доросленька, гарненька, рідна-рідна.
8 років тому сьогодні до мене в гості прийшла подруга Анічка і ми дивились піратську копію "Скарбів нації", а потім ще ввечері з Славком проводжали Аню на зупинку, я - час від часу постогнуючи, як мені важко. Мама моя тоді дуже переживала, розуміючи, що ВОНО близько.
А потім почав падати сніг, до того снігу не було, а у нас в дворі чергову яму вирили - бо труба опалення десь лопнула. А на курсах підготовки до родів нам сказали, що якщо ви не впевнені, що то почались пологи, але лікарю показатись хочете - викличте краще таксі, ніж швидку, бо з виклику швидкої вас уже додому до родів ніхто не випустить. І от в 1ночі я встаю з думкою - ВОНО. Розбудила чоловіка, викликаєм таксі, їдем в 6ий пологовий - там оформлена картка і зданий благодійний внесок на партнерські пологи. Таксист матюкається, що під снігом яму не видно, а тут я ще кажу, що нам швиденько в пологовий треба.
І ми приїхали, практично з думкою, що зараз нас випустять, це все не ВОНО (які ж ми були лопухи зелені :))) Але нас залишили, мені видали стару і пропалену нічну сорочку, а-ля "літній відпочинковий табір Освенціум", а про свої речі я і забула... До ранку ми були поруч, і коли мені "пробили" плідні води і мене хапало і все боліло, Славко масажував мені спинку, а я лишала йому вм"ятини від нігтів на руці, бо не знала, за що б мені в той період краще потриматися, як не за нього.
Лікарі мене лякали, коли вони приходили, то робили щось,від чого мені було боляче - то пузир пробили, то слухали трубкою дуже сильно надавлюючи, то крапельницю поставили, від якої процес пішов швидко-швидко; і тому коли вони зайшли в якийсь 5ий раз в 8.30 кажись, то я сказала, що не ляжу і не покажусь. Але мій муж попросив мене слухатись, і лише йому я повірила і його одного почула, що ТАМ уже є голова і що скоро я таки народю.
І я пішла в сусідню кімнату, де був родзал, і в 9.10 народила Дарку, в сорочечці :) і перший хто з нас її взяв на руки - був Славко. А вона показала йому язика.
З Любаном все було не так. І продуманіше, і до мами людяніше, і вообще. Це було інше. Ніяких претензій до персоналу 6го, нічого такого - якось нас ніхто не рухав тоді, і це нас це влаштовувало.
і ОЦЕ було вперше.
Іноді моменти, які міняють твоє життя повністю, такі якісь швидкі і без оркестру :) навіть в голові.
Словом, що я хочу сказати - є що згадати, але згадується уривками. Народження Любана я краще пам"ятаю. Свідоміша була чи що. Але оце якесь відчуття, що щось тебе веде і ти слухняно/неслухняно йдеш - оце я пам"ятаю досі.
hrrr_miau: (Default)
Дарку питають: Як тобі в школі? - Дарка: Класно! у мене вже є три "12"ки! - а з яких предметів? 
Дарина задумалась, щось почала гризти.
Я сміюсь: - Ну, ми гарно співаємо і малюємо. 
Дарка: - Ні, мама, ми гарно малюємо і гарно малюємо.   
(офф: оцінки у дівчини Дарини класні, середні зараз 10-11, але 12тки ставлять нечасто, от в чому справа)

Діти хочуть казочку і  колискову. Я хриплю, не можу співати, кашлем заходжуся.
Кажу: Дітлашня, а давайте спати, а? Якщо хтось з вас хоче щось розповісти чи заспівати - будь ласка, я не можу, горло болить, іншим разом.
Дарка: Справді, давайте спати.
Любчик: А я заспіваю. І на мотив пісні "Якщо весело тобі, то роби так" співає: "Отакий маленький Любчик, отакий! Отакий маленький Любчик, отакий!..." і так хв. 10, в куплеті про якусь собаку. яка з"їла крокодила, а приспів один і той же - "Отакий маленький Любчик, отакий!"....
А на зауваження Дарки, що колискова співається тихо і не так жваво, він починає шепотіти "Отакий маленький Любчик, отакий!"....
hrrr_miau: (Default)
Дарині поставили на зуби пластинку,незйомний апарат, який підкручується,  на верхню щелепу. Вона зараз трохи погано говорить, + їжа час від часу застрягає, + кусати вона ще не навчилась. Поставили сьогодні вранці, ми через це на новацькі сходини запізнились і не пішли, хоч це для нас святе. Їй важко, і вона трохи злякана. Повела її на шоколадо-терапію в Львівську Майстерню шоколаду, при цьому вдома забувши картку Локаль:( Ніби чай-кава-пару цукерок - і 100 грн уже не з нами. 
Вчора цілий день боролась з терміналом Привату. В центрі по 5 спроб на Шовковичній і Інститутській намагалась перевести гроші, і термінал говорив, що по такому номеру інформації нема. Сьогодні на Подолі раз! - і є така інформація. Але мої гроші термінал не влаштовують, плюється п"ятдесятками, сотнями... апетит тільки на 500 грн і на 10 грн. Вигребла все, і все одно ще 15 грн треба буде перевести. Дрібниці - а неприємно. 
Любан віджигає. Вік такий кумедний, говорячка на хлопця нападає на раз-два. Несе його чоловік на шиї в садок, а попереду тьотя на каблуках, Любан на всю вулицю: "Тато, дивись! Тьотя попою клутить! Дака, ти бачила? Тьотя попою клутить!"...
В садку поміняли вікна, після наших розмов з завідуючою. Мали типу одне вікно ми, одне - заклад, а вийшло, що практично 2 вікна - заклад, але яким чином - до тих батьків, що не з пропискою, а хочуть сильно в нашу ШДС-ку - ви нам вікно, а ми вас берем. Отак. А ми, виходить, лише відкоси оплатим. А гроші, що здали, підуть на подарунки. Скоро ж прийде Миколай і всі інші. 
Чоловік в Тернополі. Пластує. Сподіваюсь, повернеться без одного обов"язку, бо якщо я правильно розумію - з весни буде новий і серйозний пластовий обов"язок. 

А я? А що я - я вірші пишу:
(за М.Басьо): Ламочка світить, діти пищать,
як я не хочу варити вечерю!
hrrr_miau: (Default)
Вранці зробила на Дарчин ярмарок лимонаду 3 л банку :) + пластикові стаканчики видала - і це пішло на ура! всі їли, їли, а пити не було чого, і наступного разу вчителька попросила принести літрів 6 :)))
Дарка горда така.
Приємнооооооооооо :)))
hrrr_miau: (Default)
знаєте пісню Джо Дассена про красиву Лізель? Єлисейські поля (як мене виправила Альона) ? оооооооо, шанзе лізель (десь так). Дарка почула це на концерті Піккардійців і прониклась, співає цілими днями
А Любан підспівує: "Ой, щось залізне..."
hrrr_miau: (Default)
Дарка сьогодні перший день ходила на "Знайчині" "Довкола світу за 7 днів", сьогодні була Англія і Гаррі Поттер. Задоволена страшно, + навчилась показувати фокуси :)) Завтра там Франція.
В суботу ми пас, а в неділю там Африка і барабани :)))) і потім ще 3 дні радості :)))
hrrr_miau: (Default)
Осінні канікули скоро прийдуть. Думаю, куди Дарку в хороше місце пристроїти, мене ж уже дома практично нема. Прошерстила курси англ. мови - раптом є якісь інтенсиви - ну, щоб з користю для Дарини і її знань теж. Це не знайшлось, але в іншоу напрямку дещо є. І от що я знайшла :)
Я ніжно люблю Знайку і от знову вони нас виручили :)) http://www.znaika-club.com.ua/excursion1349123320/
ми забронювали півдня, крім суботи - у нас тоді сходини і відвідини коханої родини. Думаємо про цілий день, бо там настільні ігри - а це не просто Дарчина радість, а мрія, втілена в життя :)))
hrrr_miau: (Default)
На батьківських зборах підняла питання про театри в нашій ШДСці. Що апаратура фонить, що дітей заганяють забагато в невеликий актовий зал, що у них потім болить голова... Частина батьків мене підтримала, частина мовчала. Але "бриющаяся кобила" - це я.
Сперечались з директором, вийшло емоційно.
А сьогодні був цирк. Дарина захотіла піти, ми здали 17 грн. За те, що була собачка, жарти з хомячком, що він зайчик, і за те, що потім у Дарини боліла голова.
hrrr_miau: (Default)
Дарка вчора поїхала на свій перший новацький табір.
Провели її, стрималась, щоб не обридатись - більше всього стримували перелякані очі лікаря цього табору, колишньої "Мавки" з куреня М.Богуславки, де я була звязковою, Дарки Петровської - вона явно була не в собі від кількості знайомих дітей, яких вона знала малючками, а вони уже ух! новаки...
А потім ми пішли на день народження, дуже гарно провели там час, а потім, потім - ааа! збулась моя мрія - ми пішли в фан зону на фінал (я там ще не була, ми все могли пропустити) !
Я не в більшості, я в курсі. але я була за Іспанію, і вона - о!! виграла!! Ми чули і бачили 2ий гол :)) а потім таки поїхали додому, бо футбольний фанат Любчик був надто стомлений. І вже з нету дізнались, що 4:0. Оце так да!




мрії збуваються:)
hrrr_miau: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] apriltale at Интересные прически для длинных волос
Originally posted by [livejournal.com profile] fashionbl0g at Интересные прически для длинных волос
Сегодня увидела в одном жж несколько классных причесок. Судя по подписям - откуда-то с буржуинских источников. Но очень простые в исполнении, и очень интересные. Публикую тут, потому что думаю, что не только мне будет полезно.

Красивые и легкие прически, которые можно сделать за 5 минут. 

1. pretzel braid

Смотреть дальше

Profile

hrrr_miau: (Default)
hrrr_miau

2017

S M T W T F S

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 08:25 pm
Powered by Dreamwidth Studios