любов

May. 1st, 2014 07:05 pm
hrrr_miau: (ех!)
Любов – це коли не «ти винен», а «давай поговоримо».
Не «де ти», а «я тут».
Не «як ти міг», а «я тебе розумію».
Не «я б хотів, щоб ти», а «спасибі за те, что ти».
(з просторів тирнета)

hrrr_miau: (ех!)
стаття мого мужа http://zbruc.eu/node/20025
читаю, цікаво, я ж повний профан в політичних нюансах, я ж більше по громадським ініціативам і вообще...
hrrr_miau: (ех!)
Страх – це родове прокляття диктаторів. І діями Януковича щодо Майдану керує одне єдине почуття – страх. Зрештою, як і діями будь-якої людини яка вчинила злочин, якщо брати у людському трактуванні чи гріх у трактуванні божому. Бо кожна людина підсвідомо відчуває, що за злочин буде розплата і чим більший злочин, тим вона буде жорстокіша. А чи є Януковичу та його оточенню за що боятися не нам вам розповідати. Та все ж спробуємо перерахувати те, що найбільше посилює його паніку і примушує гнати сотні і тисячі міліціонерів та спецпризначенців на Майдан. При цьому не будемо перераховувати старі гріхи, бо що там шапка у порівнянні з спробою викрадення майбутнього цілої країни.
читати далі тут
hrrr_miau: (ангел)
Originally posted by [livejournal.com profile] snowwhite_bird at Жить...
Мне все равно, чем ты зарабатываешь себе на жизнь.
Я хочу знать, отчего болит твоё сердце. Мне все равно, сколько тебе лет. Я хочу знать, можешь ли ты рискнуть и выглядеть смешным ради любви, ради мечты, ради приключения, которое люди называют жизнью...
Мне все равно, в каком знаке зодиака находится луна в твоем гороскопе и какие планеты её окружают. Я хочу знать, сумел ли ты познать горе, погрузился ли ты на самое дно печали. Сумел ли ты выстоять и стал более открытым миру благодаря предательству или содрогнулся в страхе перед новой болью? Я хочу знать, можешь ли ты выдержать боль, мою или свою, не скрывая и не смягчая её, и не пытаясь все исправить.
Я хочу знать, можешь ли ты жить радостью, моей или своей, можешь ли ты быть диким и танцевать, как безумный. Можешь ли ты наполниться экстазом так, чтобы счастье лилось через край?
Можешь ли ты забыть обо всем на свете, даже о том, что ты человек, даже о том, что ты должен ходить по земле? Умеешь ли ты летать?
Мне все равно, правдивы ли твои слова. Я хочу знать, можешь ли ты разочаровать другого, чтобы следовать Правде, чтобы быть честным с собой. Можешь ли ты выдержать обвинения в предательстве и не предавать себя? Можешь ли ты, попирая веру, оставаться тем, кому можно доверять?
Я хочу знать, умеешь ли ты каждый день видеть красоту в том, что некрасиво. Умеешь ли ты черпать силы в её присутствии?
Я хочу знать, можешь ли ты жить, осознавая свое поражение или моё, мне все равно, и при этом стоять на краю озера и кричать огромной серебристой луне: "ДА!!!".
Мне все равно, где ты живешь и сколько у тебя денег. Я хочу знать, можешь ли ты после ночи горя и отчаяния, истощённый от слез и невыносимой боли, встать и делать все, в чем нуждаются наши дети?
Мне все равно, с кем ты знаком и как сюда попал. Я хочу знать, сможешь ли ты стоять со мной посреди огня, не пошатнувшись.
Мне все равно, что ты знаешь и кто тебя этому научил. Я хочу знать, что наполняет тебя изнутри. Что останется, когда не будет ничего?
Я хочу знать, можешь ли ты быть наедине с собой, нравишься ли ты себе в отражении пустоты?

~ Письмо вождя индейского племени Ория
hrrr_miau: (ангел)
ми завтра їдемо у Львів.
у чоловіка почалась відпустка.
hrrr_miau: (ангел)
Цитую свого чоловіка
"...Я проти абортів. Але коли депутати (зокрема і ті, яких я особисто поважаю), думаю що цю справу можна вирішити банальною криміналізацією мене це не те що дивує, а дуже непокоїть. А ще більше, коли церкви та віруючі їх у цьому підтримують. Церкви мають боротися Божими методами, а не вимагати у влади виконувати їх функцію. Тобто підтримка таких ініціатив - визнання, що духовний вплив церков настільки низький, авторитет настільки мінімальний, що вони погоджуються на те що лише держава може виконати їх функцію переконувати людей.
А щодо влади....Така новела просто призведе до додаткової корупції і все.
Хочете зменшити кількість абортів? Депутати -сприяйте зменшенню алкоголізму, підвищенню соціальних стандартів життя, церкви - показуйте приклад служіння Богу і не ставте на парафії/хабарників недоуків з крутими іномарками, а вкладайте у освіту священників.
Загалом - все як Леся Оробець пише :) " (кінець)
hrrr_miau: (ангел)
а це мій чоловік :)

hrrr_miau: (ангел)
Завтра 8 років як я мама. Здуріти можна :) це ніби так недавно було, і водночас давним-давно. Дочка уже в2му класі, доросленька, гарненька, рідна-рідна.
8 років тому сьогодні до мене в гості прийшла подруга Анічка і ми дивились піратську копію "Скарбів нації", а потім ще ввечері з Славком проводжали Аню на зупинку, я - час від часу постогнуючи, як мені важко. Мама моя тоді дуже переживала, розуміючи, що ВОНО близько.
А потім почав падати сніг, до того снігу не було, а у нас в дворі чергову яму вирили - бо труба опалення десь лопнула. А на курсах підготовки до родів нам сказали, що якщо ви не впевнені, що то почались пологи, але лікарю показатись хочете - викличте краще таксі, ніж швидку, бо з виклику швидкої вас уже додому до родів ніхто не випустить. І от в 1ночі я встаю з думкою - ВОНО. Розбудила чоловіка, викликаєм таксі, їдем в 6ий пологовий - там оформлена картка і зданий благодійний внесок на партнерські пологи. Таксист матюкається, що під снігом яму не видно, а тут я ще кажу, що нам швиденько в пологовий треба.
І ми приїхали, практично з думкою, що зараз нас випустять, це все не ВОНО (які ж ми були лопухи зелені :))) Але нас залишили, мені видали стару і пропалену нічну сорочку, а-ля "літній відпочинковий табір Освенціум", а про свої речі я і забула... До ранку ми були поруч, і коли мені "пробили" плідні води і мене хапало і все боліло, Славко масажував мені спинку, а я лишала йому вм"ятини від нігтів на руці, бо не знала, за що б мені в той період краще потриматися, як не за нього.
Лікарі мене лякали, коли вони приходили, то робили щось,від чого мені було боляче - то пузир пробили, то слухали трубкою дуже сильно надавлюючи, то крапельницю поставили, від якої процес пішов швидко-швидко; і тому коли вони зайшли в якийсь 5ий раз в 8.30 кажись, то я сказала, що не ляжу і не покажусь. Але мій муж попросив мене слухатись, і лише йому я повірила і його одного почула, що ТАМ уже є голова і що скоро я таки народю.
І я пішла в сусідню кімнату, де був родзал, і в 9.10 народила Дарку, в сорочечці :) і перший хто з нас її взяв на руки - був Славко. А вона показала йому язика.
З Любаном все було не так. І продуманіше, і до мами людяніше, і вообще. Це було інше. Ніяких претензій до персоналу 6го, нічого такого - якось нас ніхто не рухав тоді, і це нас це влаштовувало.
і ОЦЕ було вперше.
Іноді моменти, які міняють твоє життя повністю, такі якісь швидкі і без оркестру :) навіть в голові.
Словом, що я хочу сказати - є що згадати, але згадується уривками. Народження Любана я краще пам"ятаю. Свідоміша була чи що. Але оце якесь відчуття, що щось тебе веде і ти слухняно/неслухняно йдеш - оце я пам"ятаю досі.
hrrr_miau: (ангел)
Миколай приходив :))) до всіх. Зараз ще треба буде перестріти його для няні :))

Скоро їду. Готую шляхи відступу :)
Все-таки, який у мене шикарний чоловік - він мене мало того, що відпускає - він цю поїздку мені сам запропонував, лишається з 2ма дітками, і ще просить розважитись там, відпочити і отримати перезагрузку від усього, що у мене останнім часом.
Я їду від Пласту в Прибалтику з Вифлиємським вогнем.
hrrr_miau: (Default)
У коханого мужа день н. Зробила лазанью (вперше в житті, дякую, Оля, що надала віри:)), 2 види пирогів, салати... Якби ще він був повністю здоровий - день би взагалі був прекрасний.
Одужуй давай, Славко!
Ну і - мужу присвячується :)
hrrr_miau: (Default)
Велике дякую всім, хто прийшов, хто підтримував діток, велике дякую Лені Матюшиній, яка зробить фото :), дякую Каті Майстренко, яка була завжди на підстраховці, дякую Олі К. і її Тарасу, що вони вміють підтримати і вислухати мою говорячку:), дякую Зої, яка це почала,спасибі кумам, які в мене чу-чу-чу-десні, і дякую своїм друзям-пластунам, які ДУЖЕ допомогли в проведенні і підготовці!

Дякую

А ще ВЕЛИКЕ дякую своїй родині, особливо чоловіку, який у мене просто золото і якого я дуже сильно люблю.
Ти мені потрібен, чуєш?
hrrr_miau: (Default)
Вчора муж катав дітей на пароплаві, а я в той час зробила манікюр і педікюр.
І це таки щастя :))), як не банально це звучить
hrrr_miau: (Default)
Дарка вчора поїхала на свій перший новацький табір.
Провели її, стрималась, щоб не обридатись - більше всього стримували перелякані очі лікаря цього табору, колишньої "Мавки" з куреня М.Богуславки, де я була звязковою, Дарки Петровської - вона явно була не в собі від кількості знайомих дітей, яких вона знала малючками, а вони уже ух! новаки...
А потім ми пішли на день народження, дуже гарно провели там час, а потім, потім - ааа! збулась моя мрія - ми пішли в фан зону на фінал (я там ще не була, ми все могли пропустити) !
Я не в більшості, я в курсі. але я була за Іспанію, і вона - о!! виграла!! Ми чули і бачили 2ий гол :)) а потім таки поїхали додому, бо футбольний фанат Любчик був надто стомлений. І вже з нету дізнались, що 4:0. Оце так да!




мрії збуваються:)
hrrr_miau: (Default)

дякую Каті Лінч-й за фото :)
це мій муж і Дарка в 2.5 років. Ця фотка висіла бігбордом в Франківську, була на всяких пластових банерах, а тепер от - в сімейно-жіночому виданні
hrrr_miau: (Default)
У всіх трьох нас зараз трясучка і говорячка - ми хвилюємся, бо скоро приїде тато/муж/і вообще хороша-прехороша людина. Ждьомс
Але буде він під ранок. Дочекатись його мало шансів, але вранці не дати йому виспатись - ой як багато :)))
hrrr_miau: (Default)
Муж заочно подарував мені на Валентина кухонний комбайн. Зайшла на сайт - а там ще є і швейні машинки. Сидю і облизуюсь. Ви не уявляєте, як я хочу швейну машинку!!!
hrrr_miau: (Default)
У день святого Валентина
І хлопчик Любчик, і Дарина
Тебе сердечно привітають,
Стрільми Амура закидають.


Муж, якщо ти це читаєш – я тебе дуже, дуже люблю. Жаль, що ти зараз далеко-далеко. І знай, запіканку у виді сердечка з’їсть твій син. А я тобі ще спечу.

А на нашому дитячому майданчику вранці молодий хлопчина пелюстками троянд висипав серце на снігу, махав руками комусь, а потім ще дістав велику коробку цукерок і пішов в гості (по стилю це той, що колись свічки там же запалив в формі серця вночі, чим мене налякав – якось свічки вночі мені з цвинтарем асоціюються)
hrrr_miau: (Default)
дай Бог здоров"я Каті Л., яка прослухала Любчика і заспокоїла мою душу і серце, що він йде на поправку.

а муж мій таки захворів. Лежав цілий день, а ми від нього втекли до батьків. Любан там спав, а ми пішли з Даркою на сходини, а там з Олькою-квасолькою на каву (ще Боже, дякую, що ми з нею знайшлися через роки).
а потім , а потім, а потім мій любимий кум (я їх всіх, правда, обожнюю) поміг мені перевезти швейти машинку!!! я творитиму, друззя! а оскільки на день н мені муж подарував фотик, який ГАРНО фоткає, то тепер я вас ще заставлю на то все дивитися :)))
бііііііііійтесяяяяяяяяяяяя!

Profile

hrrr_miau: (Default)
hrrr_miau

2017

S M T W T F S

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 11:16 pm
Powered by Dreamwidth Studios