hrrr_miau: (ех!)
Господи, я прошу не о чудесах и не о миражах, а о силе каждого дня. Научи меня искусству маленьких шагов.

Сделай меня наблюдательным и находчивым, чтобы в пестроте будней вовремя останавливаться на открытиях и опыте, которые меня взволновали.

Научи меня правильно распоряжаться временем моей жизни. Подари мне тонкое чутье, чтобы отличать первостепенное от второстепенного.

Я прошу о силе воздержания и меры, чтобы я по жизни не порхал и не скользил, а разумно планировал течение дня, мог бы видеть вершины и дали, и хоть иногда находил бы время для наслаждения искусством.

Read more... )
Научи меня искусству маленьких шагов."
hrrr_miau: (ех!)
хотілось би так. бо і в мене зараз все ВСУПЕРЕЧ. але віри значно менше
всупереч тому, що це так важливо...

Originally posted by [livejournal.com profile] hudozhnytsya at Всупереч
Останні місяці маю відчуття, наче я – велика й незграбна кам’яна брила. І час до часу з мене – так само незграбно – відпадають великі пласти під інструментами Майстра. До роботи над деталями ще ой як далеко. І ще навіть не зовсім зрозуміло, якої форми буде скульптура. Але шматки каміння спадають, і стає легше дихати. Стає просто легше.
Одне з важливих слів зараз – усупереч. Радіти всупереч. Не хвилюватися всупереч. Вірити всупереч. Дочекатися всупереч. Молитися за ворогів. Довіряти Богові найрідніших. Не боятися всупереч. Помічати дива. Всупереч, всупереч.
Церква і церковна спільнота стали для мене важливими, як ніколи. Лише там відчуваю, як повертається тверезість. Всупереч усім новинним потокам. Саме там великі пласти під інструментами Майстра падають так легко. Саме там, навіть почуваючись великою і незграбною кам’яною брилою, відчуваю захист Скелі.
hrrr_miau: (ех!)
поради від Католицького Вісника
Що робити? Як допомогти?
1. Оточіть молитвою, допомогою, просто тактовною (!) увагою родини загиблих, поранених, а також ті сім'ї, які мужньо відпустили своїх близьких на Майдан.
2. Потреби Майдану потрібно відслідковувати і перевіряти їхню актуальність. Але кожна пожертвувана дрібниця - важлива.
3. Художники, митці - піднімайте наш бойовий дух. Кожна мотивація, нехай маленька, - важлива.
4. Якщо у Вас хтось на Майдані - дзвоніть їм, пишіть. Але тільки щоб підтримати, надати корисну інформацію, сказати щось мотиваційне (дружинам, які просто підтримують чоловіків добрими новинами раз на 2-3 год. на хвилинку - респект!) Не дзвоніть і не плачте. Не дзвоніть, щоб заспокоювали вас. Це егоїзм, м'яко кажучи. Всім істерикам - вимкнути ТБ і комп та читати Святе Письмо.
5. Якщо ви на Майдані - просто скористайтеся старою порадою "жити кожен день, як останній". Сповідь, Служба Божа, мир з близькими та впевненість у власній позиції бути спокійними та рішучим - наші найкращі друзі.
6. Поширюйте тільки перевірену інформацію.
7. Ненависть варто спрямовувати у фізичну роботу. Допомагає. Та і загалом, ненавидіти нерозкаянність у гріхах, натомість молитися за навернення та спасіння для всіх і кожного. Інакше ненависть вас же і зруйнує.
8. Здавати кров там, де ви є. З солідарності і не думаючи, кому і куди вона чи препарати підуть.
9. Збирайте небайдужих навколо себе, щоб молитися і допомагати разом. Це укріплює на дусі.
10. Дорогі священики - ви, одні з найпотрібніших людей там, де є смертельна небезпека. Хто має дар мужності - там на сповідь багато людей. Просто потрібно підходити, говорити, м'яко цікавитися... Одним словом, не нам вас вчити.
hrrr_miau: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] oksamytka at ми можемо багато!
  МОЛИТВА ЗА СПРАВЕДЛИВІ Й МОРАЛЬНО ЧИСТІ ВИБОРИ   (звідси)
Милосердний Боже!
Стою перед Тобою в покорі й надії, складаючи на порозі Твого храму всі марноти свого життя й омиваючи свою душу цією молитвою від усякого бруду, щоб постати перед Тобою чистим і гідним Твоєї любові.
Твої милосердя й любов потрібні мені повсякчас, але тим більше в ті вирішальні хвилини мого життя, коли мушу правильно скористатися Твоїм особливим даром – даром відповідальності за зроблений мною громадянський вибір.
У час, який «вагітніє безправ’ям і породжує неправду» (Пс. 6, 15), подай мені точку опори, щоб не хиталася моя душа між добром і злом – і в маловірстві щоб не тонула в морі неправди.
Ти, що так несхибно подолав спокуси, пошли мені здатність встояти перед їхньою притягальною силою й навчи розрізняти Твій тихий голос у гучному стоголоссі облуди.
Ти, що офірував своє життя за нас, грішних, пошли мені мужність пожертвувати моїм малим благом, щоб утвердилося в нашій державі спільне і справедливе благо для всіх.
Ти, чия душа також «жахалась і тривожилась» (Мр. 14, 33), прийди мені на поміч, коли я з тривогою в серці відмовлятимусь коритися лихій волі й не допускатиму, щоб моїм голосом і голосом мого ближнього маніпулювали на догоду чиїмсь корисливим інтересам.
У час, коли Ти, Спасителю, блукаєш з нагими й бездомними, терпиш муки з хворими та несправедливо ув’язненими, бідуєш зі спраглими та голодними (пор. Мт. 25, 35–36), дай мені духовну силу виконати свій обов’язок перед Тобою і думати не лише про себе, а й про тих, з ким Ти сьогодні переносиш незаслужену кривду.
Ти, що засіяв Царство Небесне з малого гірчичного зернятка (пор. Мт. 13, 31), пошли мені певність, що з мого маленького рішення, помноженого на правильне рішення моїх ближніх, зросте благодатне суспільство, оперте на правді, справедливості та моралі.
Ти, що сам зазнав чудо Преображення, благослови мене на такий крок, який допоможе Тобі здійснити чудо преображення всієї моєї землі. Амінь.

hrrr_miau: (Default)
Джордж Гарлін. "Парадокс нашого часу"
Коли дружина Джорджа Гарлін померла, Гарлін, відомий дотепник та сатирик 70-80-х років, написав цю неймовірно виразну статтю, доречну і сьогодні.
"Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будівлі, але низький поріг терпимості, широкі магістралі, але вузькі погляди.
Витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше. Маємо великі будинки, але менші сім'ї, кращі зручності, але менше часу.
Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але і більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров'я. П'ємо дуже багато, куримо дуже багато, витрачаємо дуже безвідповідально, сміємось дуже мало, їздимо дуже швидко, гніваємося занадто легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося надто втомленими, читаємо дуже мало, занадто багато дивимось телебачення і молимось дуже рідко.
Збільшили свої зазіхання, але зменшили цінності. Говоримо дуже багато, любимо дуже рідко і ненавидимо дуже часто. Знаємо, як вижити, але не знаємо, як жити. Додаємо роки до людського життя, але не додаємо життя до років.
Досягли Місяця і повернулися, але насилу переходимо вулицю і знайомимося з новим сусідом. Підкоряємо космічні простори, але не душевні. Очищуємо повітря, але забруднюємо душу. 
Підкорили собі атом, але не свої забобони. Пишемо більше, але дізнаємося менше. Плануємо більше, але добиваємося меншого. Навчилися поспішати, але не чекати. Створюємо нові комп'ютери, які зберігають більше інформації, ніж раніше, але спілкуємося все менше. Це час швидкого харчування і поганого травлення, великих людей і дрібних душ, швидкого прибутку і важких взаємовідносин.
Час росту сімейних доходів і росту числа розлучень, красивих будинків та зруйнованих домашніх вогнищ.
Час коротких відстаней, одноразових підгузків, разової моралі, зв'язків на одну ніч; зайвої ваги і таблеток, які роблять все: збуджують нас, заспокоюють нас, вбивають нас ...
Приділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди!
Запам'ятайте, скажіть добрі слова тим, хто дивиться на вас знизу вверх із захопленням, тому що ця маленька істота скоро виросте і її вже не буде поруч з вами.
Запам'ятайте і міцно пригорніть близьку людину до себе, тому, що це єдиний скарб, що можете віддати від серця, і він не вартий копійки. Запам'ятайте і тримайтеся за руки і цінуйте моменти, коли ви разом.
Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися всім, що маєте сказати. Тому що життя вимірюється не числом вдихів-видихів, а моментами, коли захоплює дух! "
hrrr_miau: (Default)
послання Папи Римського на Великий Піст цього року

знайшла православний календар в картинках щодо їжі
hrrr_miau: (Default)
Пластуни Києва передадуть Вифлеємський Вогонь Миру благодійним організаціям, представникам церков різних конфесій, ЗМІ, представникам Національного музею «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» та всім учасникам і гостям події.

Вифлеє́мський Вого́нь Ми́ру — міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа.
Акція започаткована 1988 року Австрійською телерадіокомпанією як благодійний вчинок — донести світло з символічного місця народження Ісуса Христа тим, котрі святкують Різдво поза домом — у лікарнях, сиротинцях тощо. Того ж року ініціатива була підхоплена скаутами Відня, а основним ініціатором виступив скаутський провідник Бертль Ґрюнвальд (нім. Bertl Grünwald).
До Європи Вогонь з Вифлеєму у кінці листопада привозять літаком у спеціальному контейнері австрійські скаути, а вже від Відня він мандрує з рук у руки, так званою «скаутською естафетою», цілою Європою. Від Австрії, через Словаччину та Польщу, у середині грудня, Вогонь потрапляє і в Україну, де ним опікується найбільша скаутська організація України — Пласт.

(Європейська площа, 17 грудня 2011 о 10.00)
hrrr_miau: (Default)
Вчора вночі Славко розбудив мене показати, як хтось на клумбі дитячого майданчика запалив свічки і виклав їх сердечком. Йому дуже сподобалось, а я чомусь злякалась. Не то спросоння, не то чого – у мене асоціації виникли з кладовищем, з Голодомором… І вся ніч була у мене якась під цим настроєм, снилась всяка дурня, і Дарка під ранок встала в туалет, а заснути зразу, поки вона 15 раз не скаже «Мама, добраніч! Мама, я тебе люблю!» і їй у відповідь 15 раз не скажеш те саме, вона не зможе. За нею встав Любан, якому теж щось наснилось, плакав…
А ще вчора ми прийшли в церкву на Лівобережній. Прикольно там було. Ми спізнились, дивним чином прийшли навіть не на «Отче наш», а раніше. Малим, правда, було дещо нуднувато. Але потім вони побачили свічки і ми поставили по одній, Любчик свою переставляв разів три з одного підсвічника на інший, Дарка теж цим прониклась ;)). Зустріли там Катю з 3ма дітьми, але були з ними недовго, ми погнали додому, бо Дарка хотіла їсти, Любан спати.
А у нас в кишені було 50 баксів. Поміняти їх в вихідний день було велике діло. Тому справді ми щиро дякуємо Сбербанку Росії, який працював на Лівобережці в цей день, а то б довелось додому йти пішки.

А яка субота в нас класнюча була! Ми гуляли вранці з Лінчами, а потім ввечері вони до нас ще прийшли в гості. Класні вони люди, ми так любимо їх всіх, малий Гриць такий кумеднючий, голосочок як в Любчика (у них 1,5 міс.різниці), але повадки уже старшішого хлопця.
Новацькі сходини Дарини відмінили, бо в Будиночку Миколая в університетському парку відключили тепло і світло. А у нас ще був плановий візит з Даркою до окуліста в "Око-плюс"(рекомендую!), і там перевірили Дарчин зір і – о ура!!! – у неї він став краще! Астигматизм нікуди не дівся, але бачить вона куди краще.
Словом, вихідні вдались.
hrrr_miau: (Default)
Що має нам дати молитва перед Плащаницею?
Молитва перед Плащаницею нам має допомогти побачити стан нашої душі сам на сам перед Господом Богом. Якщо ми час посту використали для відновлення своєї душі, то ми відчуватимемо блаженний смуток за минулі наші гріхи і впевненість, що Господь нас любить, простив нам все і чекає на наші діла любови до Нього і до ближнього. Тоді в нас існує стан «блаженних засмучених (див. Мт. 5, 5), тобто тих, хто відчуває близькість божественного блаженства навіть у ситуації, яка викликає біль». Якщо натомість ми забули про Бога і не прийшли до Сповіді, то молитва перед Плащаницею викликає в нас плач, розпач і смуток, який повинен нас привести до покаяння і до навернення до Бога через Сповідь і Причастя.

Повністю - на Пластовому Порталі за посиланням.
http://www.plast.org.ua/?pageid=517

Profile

hrrr_miau: (Default)
hrrr_miau

2017

S M T W T F S

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 17th, 2017 09:21 am
Powered by Dreamwidth Studios